З самого народження, часто ще не вміючи читати і навіть говорити, ми вже стикаємося з кіно. Тому що кіно повсюди, а отже його неможливо уникнути. Оскільки уникнути його не вийде, то необхідно зрозуміти, з чим ми маємо справу. Що таке кіно? Задайте таке запитання першому зустрічному і він відповість, що знає, що таке кіно. Проте що саме він знає — такого пояснення вже навряд чи варто очікувати. 

Кіно — це очевидна річ; і саме через це ми про нього майже нічого не знаємо. Про найбільш безсумнівні та самоочевидні речі нам відомо найменше. Кіно належить до таких. Ми оточені тим, про що практично нічого не знаємо. Погодьтеся, ця обставина трохи лякає. А разом з тим і приваблює. Точніше — чарує. До речі, хіба не зачарування є тим первинним ефектом, який на нас справляє кіно?

Тож спроба розуміння кіно, по суті, є намаганням збагнути чари, розгадати фокус, зазирнути по той бік ілюзії. Хіба вам ніколи не хотілось цього зробити?